Діагностика раку сечового міхура
Відео: Фотодинамічна діагностика раку сечового міхура
зміст:
- УЗД в діагностиці раку сечового міхура
- цистоскопія
- КТ і МРТ при діагностиці раку сечового міхура
- Трансабдомінальна ультразвукова комп`ютерна томографія (УЗКТ)
Освічені з тканин епітелію слизової оболонки сечового міхура ракові пухлини становлять до 4% всіх онкології і 70% від загальної кількості пухлин сечового тракту людини. Збільшення захворюваності цим видом раку спостерігається переважно в індустріально розвинених країнах, при цьому успіх в лікуванні раку сечового міхура збільшується набагато скромнішими темпами, ніж захворюваність. Основна проблема при цьому виді раку це схильність до появи рецидивів, які відзначаються в 50% - 90% випадків. Крім того навіть на початковому етапі розвитку захворювання часто спостерігається два і більше вогнища запалення, що так само негативно позначається на успіху лікування.
Серед чоловіків захворюваність даним видом раку в 4 рази перевищує жіночу захворюваність. Це пов`язано в основному з частим виникненням різних порушень акту сечовипускання, з хронічним простатитом, гіперплазію передміхурової залози та іншими захворюваннями, що викликають застій сечі. Серед чоловіків цей вид раку займає п`яте місце, а серед жінок - 11-е.
Крім того треба сказати, що приблизно 92% пацієнтів, у яких діагностовано рак сечового міхура, є активними курцями. Крім цього до розвитку даного захворювання призводить професійна діяльність в газовій, хімічній, скобяной, гумової та текстильної промисловості. До розвитку цього виду раку так само може привести вірус папіломи людини і наявність паразитів.
Щороку в США рак сечового міхура діагностують у 50 тис пацієнтів, при цьому близько 10тис з цих випадків призводять до летального результату. У Росії захворюваність на цей вид раку з кожним роком стрімко збільшується.
Найпоширенішим видом раку сечового міхура вважається перехідно-клітинний рак, на частку якого припадає до 90% усіх злоякісних пухлин цього органу. Решта 10% ділять між собою аденокарцинома, залозисто-плоскоклітинний і плоскоклітинний рак.
Відео: Лікування раку сечового міхура (urofront ru)
Новоутворення сечового міхура в медицині розрізняють за ступенем злоякісності, гістологічною структурою, розмірами, ступеня проростання в розташовані поруч, а так само віддалені органи і тканини. Визначення даних показників має важливе значення при виборі тактики лікування захворювання.
При діагностиці раку сечового міхура в більшості випадків використовують такі методи дослідження, як біопсія, УЗД органів малого тазу і цистоскопія.
УЗД в діагностиці раку сечового міхура
Ультразвукове дослідження при діагностиці раку сечового міхура надає можливість виявлення проростання пухлини в сусідні органи, а так само визначення наявності метастаз в лімфовузлах. При цьому найбільш повну картину можна скласти при поєднанні звичайного УЗД через живіт пацієнта з трансвагинальной або трансректальной сонографії, а так само з промежностной пункційної біопсією.
Треба сказати, що при комплексному застосуванні ультразвукових методів діагностики при раку сечового міхура вдається отримати найбільш точні і достовірні результати, при цьому точність даних зростає зі збільшенням розмірів пухлини. Так, наприклад, для новоутворень, розмір яких складає більше 5 мм, точність наближена до 82%.
цистоскопія
Головним методом діагностики раку сечового міхура на сьогоднішній день є цистоскопія, яка дозволяє виявити розміри новоутворення, визначити місце його локалізації, ставлення пухлини до усть сечоводів, характер розвитку пухлини і загальний стан слизової оболонки міхура.
Даний метод полягає в проведенні біопсії пухлини, при цьому лікар намагається отримати зразки кількох ділянок тканини, розташованих в різних місцях органу. Це потрібно для виключення множинних вогнищ ураження, до яких схильний даний вид раку.
Найбільш достовірні результати одержують при цистоскопії, що проводиться під флуоресцентного режимі при використанні спектрометрії. Успіх даного способу обумовлений здатністю ракових клітин до підвищеного накопичення фотосенсибілізатора. На ділянках з найбільшим накопиченням проводиться біопсія.
Для того, що б підтвердити попередньо поставлений діагноз проводиться цитологічне дослідження сечі пацієнта, при якому можливе виявлення ракових клітин при низькодиференційованих пухлинах. Треба сказати, що в разі наявності високодиференційовані раку дані цитологічного обстеження в 25% - 70% випадків можуть бути негативними, при цьому точність даного методу складає приблизно 40%.
КТ і МРТ при діагностиці раку сечового міхура
Для того, щоб виявити ураження лімфовузлів, глибину проростання раку і ступінь ураження прилеглих органів в більшості випадків застосовується магнітно-резонансна та комп`ютерна томографія.
Відео: Поверхневий рак сечового міхура. Діагностика та лікування
Одним з найважливіших неінвазивних методів обстеження пацієнтів з даним видом раку є КТ, яка надає таку інформацію, як наявність або відсутність метастаз в надниркових залозах і печінки, загальний стан парааортальних і тазових лімфатичних вузлів.
Даний метод показаний при визначенні рецидиву захворювання в разі відсутності симптомів. Проте, частина медичного співтовариства запевняє, що даний метод не є особливо точним і в 40% випадків наявні метастази у пацієнтів не було виявлено. За статистикою тільки в 33% всіх випадків комп`ютерна томографія навіть із застосуванням контрастування надає на 100% точні дані.
Однак, на сьогоднішній день метод КТ входить в комплекс обов`язкових методів обстеження пацієнтів з інфільтративним раком, так як допомагає оцінити глибину інвазії злоякісного новоутворення.
Крім цього помітну користь при діагностиці раку сечового міхура приносить метод МРТ, при якому можливе отримання зображення в кількох проекціях самого сечового міхура, а так само насіннєвих пухирців, простати і тазових лімфатичних вузлів.
Чутливість МРТ в даному випадку становить 73%.
Трансабдомінальна ультразвукова комп`ютерна томографія (УЗКТ)
Найбільшою точністю володіє такою метод діагностики, як УЗКТ - трансабдомінальна ультразвукова КТ, чутливість якої становить 90%. Даний метод дослідження надає найточніші дані про локалізацію новоутворення, його розмірах і ступеня проростання стінок сечового міхура. Крім цього УЗКТ дозволяє отримати дані про наявність дилатації верхніх сечовивідних шляхів.