Практична психологія стосунків c дітьми

Коротенько практичну психологію можна охарактеризувати, як напрямок, що представляє собою сукупність даних досліджень, спостережень і теорій вчених пояснюють мотиви і вчинки окремих людей або цілих колективів і їх застосування для усунення особистісних або міжособистісних проблем.

Ця дисципліна дозволяє реалізувати накопичені знання, успішно використовувати відомі психологічні принципи для вирішення складних ситуацій. Наука має в арсеналі багатий джерело вправ і рекомендацій, які допомагають впоратися з життєвими кризами та іншими повсякденними проблемами. Вона незамінна в різних сферах життя окремої людини і суспільства.

практична психологія

Практична психологія допомагає вирішити проблеми взаємодії людей з навколишнім світом в таких областях як:

Організація управління бізнесом.
Підвищення ефективності праці.
Регулювання освітніх процесів.
Усунення конфліктних ситуацій всередині колективу.
Ліквідація напруженої атмосфери між близькими людьми.
Корекція внутрішньоособистісних проблем окремої людини.

Основні методи дослідження особистості, які використовує дисципліна:

Вербально-комунікативну взаємодію між психологом і клієнтом. По-простому можна назвати цей спосіб приватній бесідою між респондентом і фахівцем для обміну інформацією, встановлення контакту, аналізу психічної діяльності суб`єкта. На цьому етапі практик отримує відомості про проблеми людини та її труднощі.
Дослідження емоційного стану людини полягає у вивченні його психічних реакцій на різні життєві ситуації, впливу емоцій на поведінку, умінні індивіда пристосовуватися до навколишнього середовища, захищатися від неї, якщо буде потрібно або встановлювати рівновагу.
Інтроспективний метод є найдавнішим в науці способом дослідження внутрішнього психічного світу індивіда за допомогою самоспостереження. Застосування методики дозволяє надати допомогу самому собі у важких ситуаціях, допомагає самореалізуватися в особистому та суспільному житті.
Дослідження особистості, її ціннісно-мотиваційної орієнтації за допомогою діагностики. На даному етапі проводиться тестування, для з`ясування загальної спрямованості людини, його ставлення до себе і оточуючих, його світогляду, цінності та мотивації.

Після збору необхідних відомостей про особу і аналітичному аналізі отриманої інформації, починається робота над усуненням виявлених проблем. Вона полягає:

У усвідомленому зміні негативної поведінки і негативних психічних реакцій особистості.
У перегляді і трансформації ставлення до себе і оточуючих.
У навчанні, самостійно або за допомогою фахівців, з гідністю переносити кризові ситуації і тяжкі події. Інших необхідних процедурах.

Дитяча практична психологія

Необхідність правильного виховання і навчання дитини визнається всіма без винятку педагогами і батьками. Велику допомогу в цьому питанні може надати дисципліна під назвою дитяча практична психологія. Вона являє собою зібрання теоретичних відомостей і практичних рекомендацій допомагають організувати процес нормального розвитку малюка, методів для виявлення аномалій і відхилень в психіці дитини, способів корекційної роботи.

Появою науки дитяча практична психологія фахівці зобов`язані американському вченому Стенлі Холу, який в 19 столітті задався питаннями і проблемами психічного розвитку дитини в шкільний період. Його перші роботи лягли в основу вікової психології. Завдяки Холу з`явилася перша експериментальна лабораторія з вивчення психіки дітей.

Дитяча практична психологія дозволяє досліджувати за допомогою діагностування пізнавальні, емоційні і вольові особливості розвитку маленької особистості, і усувати відхилення в режимі ігрового варіанту, з використанням спеціально розроблених вправ, тренінгів. Велика увага в дисципліні приділяється проблемі депривації дитини і її наслідків, складнощів у спілкуванні малюка з іншими дітьми та допомоги в соціальній адаптації.

Практична психологія на кожен день

Щодня кожна людина стикається з масою проблем і завдань, за якими необхідно приймати рішення. У цьому йому може допомогти практична психологія на кожен день, яка містить поради та рекомендації, що стосуються всіляких питань:

Як виховати дитину і налагодити контакт з підлітком?
Які існують способи збереження сім`ї та правильної поведінки з партнером?
Чи можна знайти компроміс зі старшим поколінням?
Яким чином пережити трагедію, смерть близької людини, тяжку хворобу?
Як вести себе в колективі або вирішити конфліктну ситуацію?
Як знайти роботу і показати себе у вигідному світлі перед роботодавцями?
Що означає вміти спілкуватися з друзями та знайомими?
Як ставитися до себе, світу, цінностей і життєвих труднощів?
Яким чином навчитися взаємодіяти з іншими людьми?
Чи можна стати органічною, цілісної і розвиненою особистістю навіть в зрілому віці?
Як навчитися ставити цілі і досягати їх?

Практична психологія на кожен день призначена для вирішення повсякденних проблем: сімейних, соціальних, побутових, особистих, інтимних і т. Д. Основна мета дисципліни - допомогти людині успішно реалізуватися в суспільстві в самих різних іпостасях: як сина або дочки, батька і вихователя, партнера по шлюбу, друга, співрозмовника, працівника, керівника, самореалізуватися особистості вміє домагатися своїх цілей.

Практична психологія для жінок

Кожній жінці хочеться виглядати привабливою, мати хорошу роботу, дружну сім`ю, постійного надійного партнера. Домогтися своєї мрії прекрасним дамам часто заважають комплекси, недозволені внутрішньоособистісні конфлікти, зовнішні обставини. Спеціально для слабкої статі існує практична психологія для жінок. Дисципліна допомагає вирішити безліч проблем на зовнішньому фронті і в особистому житті.

Десятиліттями накопичується досвід вчених дозволив створити універсальні рекомендації про те, як потрібно поводитися з домочадцями, дітьми, подружжям і т. Д.

Практична психологія для жінок допоможе:

Стати впевненою в собі.
Навчить радіти життю.
Допоможе знайти коханого або зберегти шлюб.
Розповість, як налагодити стосунки з дітьми.
Підкаже, як правильно будувати відносини з начальством і колегами на роботі.

Звичайно, кожен випадок індивідуальний і якщо жінка не може самостійно вийти з кризової ситуації, в такому випадку їй необхідна консультація фахівця.

Університет практичної психології

Процес підготовки фахівців здатних реалізувати на практиці наукові теорії, отримані в ході досліджень дані, розроблені методики розвитку особистості або усунення внутрішніх і зовнішніх проблем людини в сучасному суспільстві, починається з навчання. Це завдання успішно виконує університет практичної психології.

ВНЗ допомагає не тільки детально ознайомитися з науковими теоріями, а й отримати реальні практичні навички роботи з людьми. Студенти в університеті практичної психології отримують рідкісну можливість паралельно з освітнім процесом відвідувати групові заняття, диспути і консультації для набуття вмінь необхідних у майбутній діяльності фахівця.

Основне завдання ВНЗ - підготовка кваліфікованих психологів-практиків. Навчання проходить у форматі отримання теорії з одночасним розглядом приватних ситуацій інших людей і особистих проблем студента з позиції професійного бачення. Учням дається можливість зануритися в світ реальної практики психолога, осмислити її на власному досвіді.

Журнал практичної психології та психоаналізу

Видання засноване в 2000 році на базі Інституту Психології і психоаналізу. Публікації виходять в електронному вигляді. Своїм читачам журнал практичної психології та психоаналізу пропонує статті на актуальні цікаві теми, що стосуються питань, досліджень і методик, пов`язаних з клінічної та практичною психологією, консультуванням клієнтів, психоаналізу та психотерапії.

Портал має рубрики, які дають відвідувачам інформацію в області:

Новини ІПП
Афіша тренінгів, семінарів та майстер-класів
Рекомендована до прочитання література
список публікацій
Інформація про навчання в ІПП
консультації психологів
Контакти ВНЗ

Практична психологія спілкування

Психологія в спілкуванні присутня в кожному бесіді з іншою людиною. Це певним чином побудовані фрази, жести, міміка, інтонація та інші деталі розмови, що впливають на співрозмовника. Вплив на слухача часто відбувається неусвідомлено, для самої людини, але навіть якщо воно безконтрольно, все ж воно надає певний позитивний або негативний враження на аудиторію. Всі ці елементи мови вивчає наука практична психологія спілкування.

Незнання основ дисципліни не звільняє людей від впливу її закономірностей на соціальну й особисте життя особистості. Людина може контролювати діалог, користуючись законами спілкування або ігнорувати накопичені вченими знання і ставати заручником безконтрольно складних обставин.

Для тих, хто хоче навчитися будувати правильно відносини з співрозмовниками, вміло уникати конфліктів, досягати компромісу і вдало взаємодіяти в найскладніших ситуаціях з оточуючими людьми, часто агресивно налаштованими, практична психологія спілкування пропонує знайомство з певними правилами, методами і рекомендаціями фахівців з успішного ведення діалогу .

Друга дитина в сім`ї психологія

Фахівцям давно відомо, що майбутні успіхи і падіння маленького члена суспільства, його цінності, установки, ставлення до себе і до оточуючих, світу, поведінка у власній родині і взаємодія з іншими людьми багато в чому залежать від внутрісімейного досвіду, отриманого в дитинстві.

Саме під впливом батьків малюк формує самооцінку по відношенню до різних цінностей, своїх інтелектуальних, пізнавальних, вольових, емоційних здібностей. Він моментально оцінює особисту позицію і роль в сім`ї, запам`ятовує її і втілює в подальшому житті, вже будучи дорослим, з іншими людьми.

Міф про те, що батьки люблять однаково всіх своїх дітей давно розвінчали фахівці. На кожну дитину, як показали дослідження, дорослі реагують по-різному. Психологи вважають, що саме ставлення батьків впливає на поведінку малюка і його сприйняття себе, як члена нехай поки маленької, але все ж громадської групи.

Особливо складною виявляється в маленькій осередку роль другого сина. Він відчуває себе менш досконалим і самостійним у порівнянні з первістком, тому відчуває потребу повставати проти домінуючої позиції старшого дитини.

Як відзначають фахівці, друге чадо більше налаштоване на конкуренцію, намагається привернути увагу батьків усіма способами, що найчастіше серйозно відбивається самим негативним чином на його поведінці. Молодші діти зазвичай намагаються командувати іншими, диктують умови і вимоги, скандалять. На них надають менше тиску, ніж на старшу дитину, тому вони домагаються менших успіхів у житті.

Вдале виховання двох малюків вимагає великого терпіння і знання батьками деяких основ психології.

Психологія виховання дітей

Психологія виховання дітей є тим науковим напрямом, який займається вивченням теорій, даних досліджень і розробкою практичних методик для організації правильного освітнього та виховного процесу дитини.

Дисципліну відносять до прикладної області науки, де розвиток малюка стає полем для фундаментальних педагогічних досліджень. Психологія виховання дітей викладається на педагогічних факультетах ВНЗ. Освітні установи дають студентам знання про різні форми поведінки дитини, його мотивації, пізнавальних, емоційних і вольових процесів, що відбуваються в психіці підлітка на різних етапах його розвитку.

Особлива увага в психології виховання дітей приділяється психологічним особливостям маленької людини, що виникають під час його навчання, особливо в період шкільних занять. Велике значення педагоги надають проблемам психічного здоров`я дитини, процесу соціальної адаптації в колективі, взаємодії з іншими дітьми, поведінки в групі, розвитку здібностей і успішності, причин відмінності між школярами в освітніх і пізнавальних процесах.

Психологія виховання дітей пропонує вихователям і батькам методики для вирішення різних проблем. Це можуть бути діагностичні процедури і психологічні дослідження особистості дитини, індивідуальні консультації з корекцією поведінки підлітка, групові заняття допомагають учневі адаптуватися в колективі, ігрові вправи, спрямовані на усунення пізнавальних, вольових або емоційних відхилень.

Чому діти кусаються психологія

У ранньому віці батьки стикаються з часто незрозумілим для них поведінкою малюка. Він кусає дорослих і дітей в садку чи вдома, в гостях і на вулиці. Така проблема виникає у більшості дітлахів у віці двох-трьох років.

Чому діти кусаються, психологія поведінки і мотивація

Причини, за якими дитина поводиться, таким чином, можуть бути абсолютно різними, але всі вони говорять про потребу малюка привернути увагу до себе, сигналізує про агресію з його боку по відношенню до оточуючих. Зрозуміло, будь-який конкретний випадок необхідно розглядати окремо і бажано це робити з фахівцем психологом, але батьки можуть спробувати визначити мотивацію такої поведінки самостійно, познайомившись з нижченаведеними списком.

Про що може повідомляти малюк своїми укусами:

Хоче більше молока, голодний
Зудятся або ниють ясна
Захищається, відповідаючи на образу
Намагається привернути увагу оточуючих
Висловлює свої почуття доступним йому способом
Перебуває у стресовому стані з різних причин
Хоче стати незалежним
Намагається керувати оточуючими

Чому діти кусаються: психологія, причини, думка фахівців

Як відзначають фахівці, що займаються вивченням психічного розвитку дітей і підлітків, на деякому етапі формування особистості дитина починає кусатися і це нормально. Вперше така поведінка починає проявлятися від півроку, його пік припадає на вікову групу від двох до трьох років.

Якщо спочатку малюк намагається «кусатися» для того, щоб привернути увагу батьків до своєї персони, вказати їм на голод, роздратування, стрес, негативні переживання, емоції. У старшому віці, таким чином, дитина починає демонструвати оточуючим свою незалежність і індивідуальність.

Психологія дітей сиріт

Відповідно до сумною статистикою РФ, на кожну сотню немовлят припадає один сирота. Проблема виховання таких дітлахів стала масштабним завданням для сучасної держави і вихователів. Справа в тому, що психологія дітей сиріт в значній мірі відрізняється від особливостей психіки звичайних малюків розвиваються в благополучних сім`ях.

Це незвичайні малюки мають багатий попередній досвід взаємодії з оточуючими, який не можна назвати позитивним. Дитина-сирота не дивлячись на маленький вік уже пережив розлуку з близькими, тяжке відчуття втрати, розрив відносин зі звичним оточенням, стреси і травмують психіку, тривале обмеження задоволення своїх потреб, як психічних так і фізичних.

Психологія дітей сиріт спрямована більшою мірою на усунення підвищеної тривожності дитини, подоланні страхів і проявів агресії малюка. Корекційна робота з ними ускладнюється психічно важкій обстановці в якій живе вихованець в інтернаті, вона аж ніяк не сприяє формуванню позитивної ціннісно-мотиваційної сфери та сталого емоційного стану.

Постійна зміна соціального оточення, відсутність головного опікуна піклується про малюка регулярно, призводить до підвищення тривожності дитини, його відчутті себе беззахисним. Крім того, відсутність активної участі в житті сироти дорослих людей гальмує його розвиток.

Крім перерахованих вище проблем психологія дітей сиріт ускладнюється негативною спадковістю. Будучи часто нащадками алкоголіків або психічно хворих людей, вони страждають порушеннями самоконтролю, імпульсивністю, емоційною нестійкістю, загальмованістю, гіперактивністю. Загалом, їх можна охарактеризувати, як агресивних дітей з порушеною психікою через відсутність належної уваги до них з боку дорослих, дефіциту уваги і нестабільних життєвих обставин.

Психологія дітей дошкільного віку

Дитина у віці від чотирьох до п`яти років вступає в період, коли його розумова активність збільшується, вже не обмежується лише фізичними рухами, а переноситься на спілкування з вихователем. Психологія дітей дошкільного віку характеризується поступовим зростанням пізнавальних процесів дитини, які стають більш організованими.

Він із задоволенням розгадує загадки, любить описувати те, що зображено на картинках, йому подобається слухати, говорити і сперечатися. В результаті нового етапу розвитку, малюк починає цікавитися не тільки новими предметами, як потенційними іграшками, але і як об`єктами для вивчення. Він намагається їх розбирати, вчитися використовувати, намагається зрозуміти призначення.

Психологія дітей дошкільного віку коротко характеризується появою у маленької особистості по відношенню до навколишніх предметів питань: Навіщо вони потрібні? Як вони працюють? Для чого застосовуються?

Крім того, змінюється форма спілкування малюка з людьми. Тепер він починає звертати увагу на зміст слів, зміст фраз. Дитина відноситься до дорослих, як до авторитетних особистостей, безконтрольно довіряючи всієї що надходить від них інформації. Психологія дітей дошкільного віку стосовно до спілкування, виражається в спробах навчитися всьому, що вміють, знають або можуть робити дорослі. Змінюються і його відносини з однолітками. У малюка виникає бажання брати участь в спільних іграх.

Крім цього, психологія дітей дошкільного віку відрізняється появою і усвідомленим формуванням мотивів його поведінки і розвитку. Він вчитися контролювати свою активність, діяти самостійно.

Народження другої дитини психологія

Поява другого малюка в сім`ї пов`язано з численними змінами звичного укладу життя пари, трансформацією відносин, взаємодії батьків і дітей. Вихователям необхідно навчитися балансувати між інтересами первістка і новонародженого. Народження другої дитини психологія відзначає, як зміна системи установок і цінностей у батьків. Емоційна, фізична і матеріальна навантаження на дорослих збільшується вдвічі.

За статистикою, перші вісім місяців після появи нового члена сім`ї, подружжя чекає пошук оптимальних способів обмеження потреб первістка, який тепер починає отримувати менше уваги і турботи. Старшому доводитися звикати до нового положення більш дорослого і відповідального дитини.

Як правило, первісток намагається привернути увагу батьків до себе і переживає появу брата або сестри. Він ревнує дорослих, відчуває себе покинутим і самотнім. Дитина намагається ігнорувати немовляти і захопити на свою сторону вихователів. Самим оптимальною моделлю поведінки первістка буде роль дорослого опікуна для малюка. В такому випадку він перестане відчувати себе самотнім, а буде більш відповідальним і затребуваним для дорослих.

Як відзначають фахівці, народження другої дитини, психологія його особистості, сам процес її розвитку ускладнюється до дев`яти місяців, коли малюк починає робити спроби пересування по кімнаті. Він намагається взаємодіяти з первістком, заважає його грі, викликає у нього роздратування. На даному етапі батьки повинні виступити в ролі посередників між дітьми, щоб згладити конфлікти і навчити нащадків правильному спілкуванню.

Психологія новонародженої дитини

Поява на світ нової людини, завжди пов`язане з глобальними змінами в житті батьків. Тепер їм потрібно навчитися спілкуватися з будь-ще маленькою, але вже особистістю, яка, незважаючи на свою молодість, вже набула унікального психічний досвід народження.

Психологія новонародженої дитини відрізняється стрімким розвитком функцій організму. У дошкільний період у нього формуються нові психічні новоутворення, збільшується фізична активність.

Перші кілька тижнів малюк грунтується в своїй діяльності на вроджених рефлексах, якісь вироблені реакції поки що не виконані. Його активність на даному етапі обмежується задоволенням фізіологічних потреб в теплі, харчуванні і т. Д.

Більшу частину доби новонароджений спить, прокидаючись лише для того щоб поїсти. Але, незважаючи на переважання потреб біологічних, він потребує соціальному психологічному спілкуванні з батьками. Новонародженому необхідна звична спокійна атмосфера, знайомі іграшки і доброзичливі дорослі.

Психологія новонародженої дитини характеризується зростаючою потребою комунікативного спілкування з батьками, доступними для малюка засобами. Немовля намагається привернути увагу дорослих до своїх проблем і потреб плачем або криком, йому необхідний постійний контакт з люблячими людьми. Цей досвід спілкування з ними відіб`ється на всьому подальшому житті малюка, його вміння і бажання співпрацювати з оточуючими.

Психологія новонародженої дитини, його перші емоції і прижиттєві реакції пов`язані з матір`ю. Він мовчазно намагається спілкуватися з нею під час годування грудьми, уважно вдивляється в її очі і риси обличчя, слухає її голос. Дуже важливо, щоб оточуючі в цей період були доброзичливі до дитини, це сформує у нього базова довіра до людей і світу.

Нагородою дорослим при правильному вихованні малюка стане його перша, спрямована до оточуючих емоція - посмішка.

Психологія виховання дітей до року

Перший рік життя малюка пов`язаний для нього з найважливішими завданнями налагодження зв`язку з оточуючими, першими спробами спілкування і прояву ініціативи. У цей період у дитини стрімко розвивається психіка, встановлюється відношення до світу.

Психологія виховання дітей до року відрізняється від інших вікових етапів розвитку. В даний момент він адаптується до обстановки, вчитися довіряти світові, любити, висловлювати свої почуття і ставлення до подій, співпрацювати з батьками.

Даремно багато батьків думають, що в цей період малюкові достатньо тільки задоволення фізіологічних потреб. Зрозуміло, необхідно правильно організувати догляд за немовлям і встановити режим годування і сну, але це далеко не всі завдання, які стоять перед вихователями.

Справа в тому, що психологія виховання дітей до року характеризується виробленням нахилів і особливостей характеру маленької особистості, що безпосередньо залежить від його оточення. Умовно, розвиток немовляти в перші 12 місяців можна розділити на кілька етапів.

До трьох місяців у новонародженого формується звичка до режиму годування. Необхідно привчити його до харчування в один і той же час. Крім того, батьки повинні створити у дитини сприятливе ставлення до гігієнічних процедур, які потрібно супроводжувати посмішкою, співом, погладжуванням і позитивними емоціями.
Від трьох і до шести місяців важливо почати займатися розвитком мови маляти. У цей період необхідно давати йому слухати музичні твори, звертати його увагу на різні звуки, шуми, слова. Батьки повинні організувати розвиваючі ігри, які будуть спрямовані на формування тактильного апарату, зорового і слухового сприйняття.
Від шести і до дев`яти місяців дитя вчитися повзати, вставати, сідати. Малюк починає проявляти рухову активність, тому настає найвдаліший час для фізичного виховання немовляти. Це можуть бути легкі гімнастичні вправи акуратні і приємні для новонародженого.
Від дев`яти місяців і до року малюк продовжує розвивати фізичний апарат і мова. Він робить спроби ходити і батьки повинні заохочувати його самостійність. З ним також необхідно регулярно спілкуватися, щоб він міг імітувати і повторювати слова, почуті від дорослих.

Найголовніше у вихованні дітей до року - діяльну участь в процесі його розвитку батьків. Вони повинні контролювати його кроки заохочуючи інтерес малюка до навколишнього світу.

Психологія відносин з дітьми

Успішність відповідального процесу виховання маленької людини багато в чому залежить від батьків, які з появою немовляти в родині стають першими вчителями-педагогами дитини. Психологія відносин з дітьми орієнтована на розвиток у них навичок спілкування та адаптації в суспільстві, формування пізнавальних і вольових здібностей, навчання управлінню емоціями, регулювання правильної самооцінки і ставлення до навколишнього світу.

Для виконання поставлених перед батьками, а пізніше шкільними вихователями завдань, необхідно встановити правильне гармонійна взаємодія з малюком. Він повинен довіряти дорослим, вважати своїх близьких авторитетними особистостями, яких він буде слухати, і сприймати позитивно.

Психологія відносин з дітьми будується на безумовному прийнятті маленької особистості, незважаючи на її недоліки і поведінку. Малюк повинен відчувати, що здатний виправити допущені помилки, вміти зберігати впевненість в собі і позитивну самооцінку. Такі якості допоможуть йому в дорослому житті, підвищать рівень його домагань на успіх. Він навчиться з дитинства ставити цілі і досягати їх, не відступаючи в разі невдачі.

У той же час важливо, щоб малюк не виріс надмірно самовпевненим, зухвалим, з розвиненими демонстративними рисами особистості. Він повинен навчитися поважати і рахуватися з думкою та інтересами інших людей, не думати про себе занадто високо, а реально оцінювати свої перспективні здібності і таланти.

Незважаючи на всі нюанси виховання, першорядну роль в психології відносин з дітьми грає його задоволена потреба в любові, відчуття потрібності. Тільки відчуваючи свою необхідність і важливість, малюк може навчитися самостійності і зможе нормально адаптуватися в суспільстві. Ставлення до нього батьків, їх жести, дотики, шанобливе звертання - це ті чинники, які лежать в основі нормального розвитку дитини, формуванні його психіки без відхилень, розумових і вольових здібностей.

Психологія відносин дітей і батьків

Між батьками і дитиною встановлюються різні відносини. Вони можуть бути довірливо партнерськими або авторитарними, деспотичними або заснованими на співпраці, відчужено холодними або доброзичливими. Звичайно, «формат взаємодії» між старшим і молодшим поколінням залежить від вихователів.

Психологія відносин дітей і батьків, їх гармонійне спілкування, вимагає великих зусиль, терпіння і уваги з боку дорослих. Дуже важливо навчитися побудувати відкриту довірчу взаємозв`язок між поколіннями. Дитина, перш за все, в скрутну хвилину повинен звертатися за допомогою до близьких, а не до сумнівних товаришам.

Існує кілька простих порад фахівців для налагодження з дитиною позитивного контакту.

Давайте йому відчути, що він важливий і любимо. Висловлюйте свої почуття доступними способами. Нехай малюк назавжди запам`ятає, що він потрібен батькам і поважаємо ними.
Постарайтеся передати дитині власну систему цінностей, в такому випадку, навіть, незважаючи на тимчасові вікові кризи, ви збережете з ним взаєморозуміння.
Постарайтеся говорити з ним завжди чесно і відверто, без брехні і фальші і, він відповість вам тим же.
Частіше спілкуйтеся з дитиною, діліться з ним труднощами і проблемами, просите посильної допомоги. Це додасть йому впевненості в собі і сформує почуття відповідальності за сім`ю.
Помічайте інтереси малюка і підтримуйте їх. Відправляйтеся на спільні прогулянки, грайте з ним в захоплюючі для нього гри, дивіться разом фільми і обговорюйте зміст кінокартин. Це допоможе зберегти близькі довірчі відносини з підлітком.
Зважайте на його думкою. Психологія відносин дітей і батьків ні в якому разі не повинна будуватися на принципах авторитарності. На певних вікових етапах дитина буде відчувати потребу в незалежності та вираженні індивідуальності, в такі моменти дорослі-деспоти можуть назавжди втратити повагу і довіру свого чада.

Психологія малюнка дитини

На різних вікових етапах малюка його образотворча діяльність дозволяє точно діагностувати процес його розвитку. Психологія малюнка дитини вказує на його сприйняття дійсності, функції моторики, зору, сенсорної координації, характер його відносини з оточуючими людьми, ставлення до світу і собі в цілому.

У дитячому віці по хаотичним лініях на полотні важко зробити висновки про його розвиток. В основному в цей період можна визначити рівень розвитку у малюка моторики, зору та координації. Пізніше прості лінії і риси складаються в образи, такі зображення вказують на сприйняття дійсності у дитини, ставлення до якої він накладає на малюнок методом асоціацій.

Психологія малюнка дитини багато в чому символічна. Малюк просто висловлює на папері індивідуальні риси притаманні, на його думку, певних предметів або людям. При розшифровці зображення важливо враховувати співвідношення об`єктів між собою і їх розташування по відношенню до центру полотна.

Наприклад, говорить про згуртовану дружній родині малюнок всіх її членів тримаються за руки, стоять разом. Така ідилія затьмарюється, коли один з батьків або сам малюк розташований окремо від інших членів осередку суспільства. Це вказує на відчуженість об`єкта по відношенню до решти, його самотність, невизнання або окреме проживання.

Багато про що повідомляє спеціаліста психологія малюнка дитини в залежності від розташування людини або предмета на аркуші. Наприклад, якщо об`єкт розташований помітно вище середини полотна, малюк вважає його недосяжним. Якщо дитина зобразив на високій позначці себе - це вказує на його завищену самооцінку.

Для діагностики розвитку малюка сьогодні існує величезна кількість проектних тестів, які дозволяють відстежити зміни в його психіці, виявити появу негативних емоцій, незадоволених потреб і т. Д.

Жінка і дитина

Звичайно, психічно здорова особистість формується завдяки нормальному діяльного вихованню його матір`ю в період дитинства. Здається, що маленька людина ще нічого не розуміє і не може отримати психологічну травму, але це не так.

Як показують останні дослідження фахівців, взаємини жінки і дитини, психологія їх спілкування стає основою базового відносини малюка до себе і світу. Чи буде він довіряти оточуючим, чи зможе нормально адаптуватися в соціумі, навчитися приймати рішення і діяти - всі ці навички, вміння і світоглядна позиція починають формуватися з перших днів появи новонародженого під впливом його матері.

Жінка і дитина, психологія розвитку їх відносин коштує величезних зусиль виховательці. Найчастіше мати готова на все заради немовляти, але робить численні помилки в процесі його виховання в основному через незнання основ педагогічного процесу і деяких нюансів.

Бажання захистити чадо від негараздів, так звана гіперопіка, призводить до формування особистості «паразитує» на оточуючих. До невміння дитини постояти за себе, робити самостійні кроки, розбещеності, лінощів. Вибравши таку стратегію у вихованні, мама ризикує через кілька років виростити дармоїда, який не бажає створювати сім`ю і влаштовуватися на роботу, що не вміє протистояти труднощам.

Однак байдуже ставлення до малюка може привести до його відчуження від батьків і суспільства. Найчастіше, за статистикою, такі діти стають маргіналами, висунені як вищу цінність особисту свободу, які не вміють співпрацювати з людьми, будувати близькі стосунки, з підвищеною агресивністю і тривожністю, тягою до спиртних напоїв і іншим задоволень.

Виховання дитини процес складний і відповідальний. Батькам може знадобитися додаткова література або допомога фахівця, щоб вдало знайти ту «золоту середину», яка допоможе сформувати здорову нормальну особистість без відхилень.

Психологія спілкування з дітьми

Всі без винятку батьки бажають, щоб їхні чада виросли слухняними, вихованими, уважними до близьких, працьовитими і доброзичливими. Однак ніхто з них, незважаючи на діяльну терпляче участь у вихованні не застрахований від тривожних неприємних ситуацій, які неминучі в процесі взаємодії дорослого з економікою, що розвивається особистістю малюка.

Непорозуміння між батьками і дітьми неминучі, про це треба пам`ятати. Не варто впадати в паніку, якщо взаємне спілкування розвивається не за планом, накресленим вихователями. Психологія спілкування з дітьми має деякі особливості, які не завадить знати і враховувати у вихованні.

Сьогодні не вийшло - вийде завтра. Критикувати малюка потрібно дуже акуратно, завжди передбачаючи для нього можливість виправлення. Незважаючи на невдачі він повинен вірити в себе, не відчувати себе пригніченим, беззахисним і розгубленим. Наприклад, якщо у школяра не виходить виконати вправу з математики, потрібно м`яко натякнути йому про незнання наукової теорії і обов`язково підказати способи виходу з неприємної ситуації, зазначивши його хороші розумові здібності.
Ми любимо тебе, а значить ти в безпеці. Ніколи не ігноруйте малюка, коли він вимагає до себе уваги. Те, що дорослим здається дрібною неприємністю, може переживати дитиною, як трагедія. Він повинен вирости впевненою в собі особистістю, без зайвої тривожності і невпевненості.
Ми підтримаємо тебе за будь-яких обставин. Вилаяв дитини за двійку або відвернувшись від нього з іншої причини, можна назавжди втратити довіру малюка і його відвертість. Привчайте його ділитися неприємностями, приймайте рішення всім сімейним колективом, навчаючи його співпраці з оточуючими.

Встановлення контакту з дитиною процес тривалий і копіткий. Батьки часто змушені пристосовуватися до віковим кризам підлітка, звертаючись до власних дитячим переживань.

внутрішній дитина

У кожній людині живе з народження до старості внутрішній дитина, який пам`ятає травмуючі і стресові дитячі ситуації. Невирішені конфлікти, комплекси, ставлення до себе, довіру до людей і багато інших якостей особистості, що сформувалися в юності, свідомо чи ні, мають величезний вплив на дорослий період існування людини, його вчинки і поведінка.

Внутрішній дитина, психологія дитинства, образи і переживання повинні бути переосмислені індивідом свідомо, якщо він хоче кардинальних змін своєї особистості. Почати відчувати себе впевненим, самодостатньою людиною, яка вміє добиватися поставлених цілей і позитивно реагує на перешкоди, ні пізно ніколи. Головне підійти до цього питання послідовно, організувавши грамотну і регулярну корекцію власної особистості.

Сьогодні існує значна кількість методик дозволяють пропрацювати дитячі образи, стреси, страхи і комплекси. Але для початку можна задати собі питання:

Як я ставлюся до себе?
Яке у мене уявлення про друзів?
Як я ставлюся до чоловіків і жінок?
Наскільки я довіряю оточуючим?

Відповівши на ці питання, необхідно згадати ті події, які привели до формування певного конкретного ставлення до людей. Прийти до розуміння причин власного світогляду і поведінки з оточуючими і провести переоцінку травмуючих дитячих ситуацій. Адже, справді, навряд чи сьогоднішні приятелі і близькі винні в сталися колись події. Швидше за все, вони кардинально відрізняються від сформованих ще в юності стереотипів.

Психологія дітей раннього віку

Процес розвитку малюка від початку народження до шкільного віку можна описати завдяки теорії Еріка Еріксона. Це учень Фрейда, який створив криву розвитку особистості, на якій етапи формування певних рис або криз пов`язані певним віком людини. Вчений розробив систему на основі аналізу численних досліджень психологів.

Психологія дітей раннього віку, якщо враховувати дані Еріксона, ділиться на періоди:

Перша стадія формування особистості проходить від народження малюка і до двох років. У цей час у немовляти зароджується базове довіру чи недовіру до світу. В результаті взаємодії з оточуючими він або стає оптимістичним, спокійним і доброзичливим людиною, або виростає озлобленим песимістом з підвищеною тривожністю.
На другому етапі раннього дитинства у віці від двох до чотирьох років, у дитини формується почуття автономії. Підсумок батьківського виховання можна замінити по вірі малюка в самого себе і здатності до мінімальної, але незалежності або повного підпорядкування авторитету батьків, лякливості, невміння діяти самостійно.
У період дошкільного дозрівання від чотирьох до шести років дитина виробляє навички ініціативності. Залежно від спілкування з оточенням і емоційної обстановки малюк або вчитися проявляти цікавість, ставати енергійним і діяльним, або стає апатичним, млявим, неживим.
Психологія дітей раннього віку на шкільному етапі характеризується формуванням працьовитості, хорошою навченості, розвитку пізнавальних процесів. Процес проходить у всій повноті в шести річному віці і триває до одинадцяти років. В даний період дитина стає старанним учнем, працьовитим, тямущим, який вміє пишатися досягненнями і долають труднощі. Або він виростає сором`язливим, з негативною самооцінкою, зниженим рівнем домагань, нездатним домагатися своїх цілей.

Психологія дітей з порушеннями мови

Проблеми з промовою роблять значний вплив на розвиток дитини. Ще Л.С. Виготський стверджував, що саме мова лежить в основі формування особистості і процесів мислення. До умов, при яких спілкування дитини буде протікати в нормальному режимі, відносяться: досить розвинені функції слуху, зору, центральної нервової системи.

Психологія дітей з порушеннями мовлення залежить від причин відхилень. Так, якщо у малюка немає порушень інтелектуальних здібностей, є слух, але присутні мовні відхилення в значній мірі, всі ці фактори можуть не відбитися негативно на психіці дитини. Інші ж аномалії цілком серйозним чином позначаються на маленьку людину.

Будь-які мовні порушення досліджує дисципліна - логопедія. Наука застосовується в педагогіці для визначення норм і порушень мовної діяльності і мовних механізмів. Логопеди займаються дослідженням і діагностикою розвитку малюка, попередженням і корекцією відхилень.

Психологія дітей з порушеннями мови складні і різноманітні. Фахівці розрізняють численні розлади, дефекти, патології, недоліки мовної діяльності, що впливають на психічний розвиток. Найчастішими причинами порушень є соціальні та біологічні фактори. Це патології внутрішньоутробного розвитку плода або стресові ситуації в ранньому віці.

Будь-які перешкоди до нормального спілкування з оточенням, як правило, заважають соціальної адаптації людини і суттєво обмежують його можливості. Велика роль у формуванні особистості такої дитини відводиться його батькам. Від них залежить, чи навчиться він сприймати себе як повноцінний член суспільства або виросте заляканим, невпевненим людиною з низькою самооцінкою, нездатним будувати відносини з іншими людьми.

Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!