Симптоматика, діагностика і лікування вульвита

Вульвит - гінекологічне захворювання, що характеризується запаленням зовнішніх статевих органів (вульви) у жінок. Етіологія захворювання досить обширна, що ускладнює лікування вульвита без якісної діагностики та консультації з фахівцем.

Класифікація та причини виникнення вульвита

Прийнято виділяти первинний і вторинний вульвіт. Первинний, як правило, розвивається у статевонезрілих дівчаток або у жінок в період менопаузи. Пов`язані вони з ослабленням місцевого імунного захисту, що розвивається через дисбаланс мікрофлори піхви, атрофії (дистрофії) слизової, недостатньої вироблення вагінального секрету.

Вторинний вульвіт характерний для жінок репродуктивного віку і проявляється на тлі поширення патогенних мікрофлори з уретри, прямої кишки або піхви. Лікування вульвита даного типу базується на виявленні та нейтралізації джерела первинного запалення (патогенної мікрофлори, дисфункції органів малого таза і т.д.).

Так, першопричинами розвитку вульвита можуть послужити:

• гормональний дисбаланс;
• недотримання інтимної гігієни;
• механічне пошкодження шкірних покривів і слизових оболонок;
• попрілості в паху, ожиріння;
• нетримання сечі;
• гельмінтоз;
• свищі кишечника або сечового міхура;
• запальні процеси в органах малого таза;
• інфекційне / грибкове / вірусне ураження репродуктивної системи.

Симптоматика захворювання буде залежати і від характеру запального процесу: гострого або хронічного.

У загостреній фазі вульвит проявляється:

• різкими больовими відчуттями в паховій області;
• печіння під час сечовипускання або контакті з водою;
• сверблячкою зовнішніх статевих органів, що посилюється при ходьбі;
• рясними виділеннями з статевих органів;
• білястим нальотом на зовнішніх статевих губах;
• загальною слабкістю і незначним підвищенням температури тіла.

Відео: Гепатит С: вірус, симптоми, діагностика та лікування

У хронічній фазі симптоматика носить постійний, але менш виражений характер, посилюється лише в період загострення захворювання.

Діагностика та лікування

Діагностика захворювання передбачає комплексне лабораторне дослідження крові, взяття мазка з піхви, вульви і уретри на виявлення патогенної мікрофлори.

Діагностувавши вульвит, лікування призначається виходячи з першопричини розвитку запального процесу, і передбачає як локальну, так і загальну терапію.

По-перше, протягом усього курсу лікування рекомендується утримуватися від статевих контактів, щоб не провокувати перенесення патогенної мікрофлори і вторинного ураження організму.

По-друге, призначається терапія локального характеру:

1) Зовнішні статеві органи обробляються слабким розчином антисептичних засобів (хлоргексидином, декаметоксином).

2) Місцево застосовуються протигрибкові, протизапальні або противірусні свічки, мазі або вагінальні таблетки:

• при гонококової мікрофлорі: полжінакс, бетадин;
• при гарднелеллезе: тержинан, ефлоран, трихопол;
• при трихомоніазі: клион, Тріхомонацід, Гексикон;
• при кандидозі: леворин, міконазол, ГІНАЛГІН, клотримазол;
• при герпесі: ацікловіросодержащіе препарати.

3) Для усунення сверблячки і печіння статевих органів використовуються підсушують і протівозудниє кошти (присипки, тальки, мазі).

По-третє, при гострій формі захворювання призначається комплексна терапія з курсом антибіотиків широкого спектру дії. Найчастіше даний метод рекомендується комбінувати з фізіопроцедурами (електрофорезом, УФО зовнішніх статевих органів).

По-четверте, призначається інтенсивна імуномодулююча терапія з прийомом вітамінів, мікро- і макроелементів.

По-п`яте, для поліпшення загального стану та підвищення результативності лікування, в домашніх умовах рекомендується застосовувати засоби народної медицини для спринцювання і сидячих ванночок:

• щоб зняти запалення: 2 ст.л. кори дуба на 2 літри води - кип`ятити 10 хвилин;
• щоб зняти набряклість і свербіж: 1 ст.л. квітів ромашки на літр крутого окропу -настаівать пів години;
• щоб зменшити больові відчуття: корінь галуну кінського (20 гр на 1 л води) кип`ятити 15 хвилин.