Діагностика іхс на всіх стадіях - можливості сучасної медицини
Для будь-якого пацієнта, який страждає ІХС, для діагностики захворювання необхідно проведення уважного огляду, з`ясування історії розвитку захворювання і призначення ретельного обстеження, що включає виконання лабораторних аналізів, інструментальних досліджень, а в деяких випадках виконання спеціальних навантажувальних тестів, здатних відтворити напад захворювання.
Необхідно пам`ятати, що при будь- ішемії тривалість наростання больового нападу завжди більше, ніж час його зникнення - загрудинний біль виникає на висоті фізичного або емоційного навантаження, і зменшується при припиненні впливу травмуючого фактора або прийому спеціальних лікарських препаратів (найчастіше препаратів на основі нітрогліцерину).
У тих випадках, коли лікар підозрює у свого пацієнта ІХС, диагноз нині не ґрунтується тільки на скаргах хворого - завжди потрібно пам`ятати про те, що практично кожна сучасна людина хоч кілька разів у своєму житті стикався з описом цього захворювання. У деяких випадках хворі можуть перебільшувати свої скарги або «підганяти» їх під відому картину стенокардії, але і відсутність типової болю зовсім не виключає розвитку епізодів ішемії міокарда, які загрожують розвитком таких же ускладнень, що типовий перебіг захворювання. Формулювання діагнозу ІХС завжди повинна враховувати тип у умови виникнення характерної болю в серці (напруги або спокою), її функціональний клас, характер перебігу захворювання - стабільна, прогресуюча або нестабільна стенокардія, наявність ускладнень.
діагностика ІХС неможлива без виявлення нападів ішемії міокарда (невідповідності потреби міокарда в кисні і його дійсного наявності в крові) - в цих випадках в зоні порушеного кровопостачання виникають зміни обмінних і електрофізіологічних процесів. Саме ці зміни реєструються на ЕКГ при ІХС, причому реєстрація серцевого ритму може проводитися безпосередньо в момент виникнення типового нападу стенокардії або при його провокації (в цьому випадку може використовуватися охолодження, фізичне навантаження, стимуляція передсердь або лікарські препарати).
При використанні деяких сучасних діагностичних методик можуть виявлятися як ділянки самої ішемії, так і зміни коронарних артерій і місця їх найбільшого звуження - такими дослідженнями, котрі призначаються для підтвердження діагнозу ІХС, є аортокоронарографія, сцинтиграфія серцевого м`яза, ехокардіографічні дослідження серця. Основне завдання так званих навантажувальних або фармакологічних проб - зареєструвати ЕКГ при ішемічній хворобі серця і уточнити зв`язок між появою нападу болю (і відповідно, ішемії міокарда) і змінами електрофізіологічних процесів в серці.
При обстеженні пацієнта важливо пам`ятати - до теперішнього часу не описана жодної типовою скарги, поява якої свідчить про розвиток коронарної недостатності і стенокардії у хворого. Характер поведінки хворого в момент розвитку нападу болю може підказати лікаря можливий діагноз, і намітити необхідну програму обстеження, виконання якої допоможе підтвердити і сформулювати діагноз ІХС. Одночасно з проведенням обстеження потрібно постаратися виявити максимальну кількість факторів ризику, вплив яких стає причиною розвитку хвороби - артеріальної гіпертензії, ендокринних захворювань (в тому числі ожиріння), куріння, порушення профілю ліпідів крові. При одночасному впливі декількох факторів ризику стенокардія розвивається швидше, але в цьому випадку досить часто у хворих зустрічається безсимптомний перебіг захворювання - ускладнення ІХС розвиваються раніше появи першого типового нападу стенокардії.