Синдром дефіциту уваги у дітей

зміст:

Відео: Синдром дефіциту уваги - ADHD (СДУГ)

1. Причини синдрому дефіциту уваги
2. Симптоми синдрому дефіциту уваги
3. діагностика
4. Лікування синдрому дефіциту уваги

Прояв синдрому дефіциту уваги відбувається або короткочасним збереженням відсутності цілеспрямованого уваги, або його повною відсутністю. Синдром дефіциту уваги у дітей шкільного віку становить 5-10%. Велика частина ознак синдрому дефіциту уваги помітна, як правило, до досягнення віку 4 років і незмінно - до 7 років, але до тих пір, поки дитиною не буде досягнутий середній шкільний вік, ними може не створюватися особливих складнощів.

Причини синдрому дефіциту уваги

Причинами синдрому дефіциту уваги в більшості випадків є наявність спадкового чинника. Недавніми дослідженнями було показано, що розлад викликається аномаліями в нейромедиаторах (речовинах, якими в головному мозку передаються нервові імпульси).

Симптоми синдрому дефіциту уваги

Дитина, у якого діагностується дефіцит уваги, часто імпульсивний і надмірно активний. Як правило, діти дошкільного віку з синдромом дефіциту уваги неспокійні, у них погана поведінка, їм складно взаємодіяти і спілкуватися з оточуючими людьми. Симптомами синдрому дефіциту уваги у дітей старшого віку є непосидючість, вони говорять без угаву, безупинно працюють руками, ногами, забудькуваті і дезорганізовані, зазвичай відрізняються неагресивним настроєм. Приблизно у 20% дітей відзначається наявність труднощів з навчанням і приблизно у 90% - неуспішність у школі. У 40% дітей до періоду статевого дозрівання виявляють тривожність, депресію і схильність діяти «на зло». Приблизно у 60% маленьких дітей присутні такі порушення, як спалахи гніву. У дітей старшого віку відзначається нестійкість до життєвих труднощів.

Відео: Діти Індиго і Синдром дефіциту уваги (1)

Серед порушень, що з`являються або зберігаються в підлітковому періоді і дорослому житті, відзначаються низька самооцінка, академічна неуспішність, тривога, труднощі з соціальною адаптацією, депресія. Людям з синдромом дефіциту уваги легше пристосуватися до роботи, ніж до навчання і ситуаціями, пов`язаними з нею.

діагностика

В основі діагностики синдрому дефіциту уваги закладено кількість, частота прояву і тяжкість симптомів. Часто постановка діагнозу скрутна, оскільки великою мірою ця оцінка залежить від думки лікаря, що є суб`єктивним фактором. Крім цього, багато симптомів захворювання неспецифічні, і можуть бути присутніми у дитини, у якого немає даного розладу.

Для діагностики використовується проведення опитування і зовнішнього огляду пацієнта.

Лікування синдрому дефіциту уваги

При лікуванні синдрому дефіциту уваги хорошим ефектом володіє застосування психостимулюючих засобів. Лікарська терапія зазвичай поєднується з терапією поведінки, яка проводиться дитячим психологом. Часто є необхідність у корекції методів виховання. Але для не дуже агресивних дітей, які перебувають вдома в сприятливій обстановці, лікарська терапія може бути достатньою. Якщо прояви захворювання виражені, то можуть бути використані мезокарб (сіднокарб) в поєднанні з періціазіном (неулептілом), тіоридазином (сонапаксом). Необхідно застосовувати ноотропи: аминалон, пантогам, фенібут, пиридитол.

Лікування синдрому дефіциту уваги має на увазі поєднання лікарської терапії і систематичних лікувально-педагогічних заходів.

Крім цього, усунення синдрому дефіциту уваги сприяє увагу батьків, спілкування з друзями. Для дітей дуже корисні рольові ігри, для організації яких можна придбати спеціальні набори для гри в магазин, лікарню і т.п. або ляльковий театр. Потрібно намагатися програвати з малюком різні ситуації, якими в житті у нього викликаються психологічні труднощі. Завдяки таким іграм дитина навчиться правильно реагувати на подібні ситуації в житті. У разі якщо діагноз встановлений у школяра, необхідно докласти всіх зусиль для того, щоб щоденні заняття навчанням стали для нього максимально полегшеними. Письмовий стіл слід звільнити від сторонніх предметів, які можуть відволікати дитину від виконання домашніх завдань. Під час виконання уроків потрібно намагатися частіше влаштовувати перерви, щоб дитина змогла не тільки відпочити, а й переключити увагу. Під час перерви корисно зробити зарядку, зняти напругу. Гіперактивній дитині важлива організація суворого розпорядку дня. Розклад краще скласти на аркуші паперу, який потім разом з дитиною можна прикрасити і повісити на стінку. Завдяки цьому буде дисциплінований не тільки дитина, а й батьки. Важливо також розуміння того, що емоційний стан батьків робить дуже сильний вплив на дитину, тому необхідно самим зберігати спокій. І, звичайно ж, батьки повинні дарувати дитині любов. Малюкові важливо відчувати, що його люблять, тому слід показувати це якомога частіше, проводячи разом час. Потрібно обіймати дитину, для дітей з синдромом дефіциту уваги важливий тактильний контакт.

Спеціально для luxmama.ru Васильєва Ірина